fbpx

Втеча міністра.

Втеча міністра.

Втеча міністра.
Новини (ua)

     У штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, де весь тиждень циркулювали чутки про можливу зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, була висока напруженість. Очікувалося, що їхні шляхи перетнуться під час засідання Ради Безпеки ООН, що стане першою їхньою зустріччю з початку війни між їхніми країнами.

     Головною подією зустрічі була промова Зеленського, і було невідомо, чи залишиться Лавров у залі, щоб її почути. К’єлл Ларс Берге, професор риторики з Університету Осло, прокоментував це раніше в той же день: «Він боягуз. Немає сумнівів, що Зеленський буде використовувати сильні слова і різкий тон проти Росії».

     Як виявилося, експерт мав рацію. Лавров вирішив не залишатися в залі під час виступу Зеленського. Його порожнє крісло було чітким знаком того, що він пішов, щоб не чути про військові злочини Росії та агресію проти України.

     Натомість Росію представляв її посол в ООН Василь Небензя, якому довелося вислуховувати критику Зеленського щодо нездатності ООН запобігти війні. Зеленський також закликав позбавити Росію права вето в Раді Безпеки, заявивши: «Країна, яка веде війну, засновану на ненависті, не повинна мати такої влади».

     Пізніше ввечері Лавров мав можливість виступити перед Генеральною Асамблеєю ООН. Він зробив кілька дивних звинувачень на адресу західного світу, які ми вже чули багато разів. Лавров також захистив використання Росією права вето в Раді Безпеки ООН як «легітимного інструменту» в міжнародних відносинах.

#новинимонреаль #новинибізнесвізитівка #новиниУкраїнською

About Olena Vitvitska

По образованию – филолог. В журналистике с 1989 года. Работала в английской редакции Всемирной Службы Радио Украина, в украинской и русской редакциях Международного Канадского Радио, сотрудничала с Би-Би-Си, «Голосом Америки», Польским Радио. В журналистском активе – эксклюзивные интервью с генеральным Секретарём ООН Бутросом Бутросом Гали, Президентом МОК Хуаном Антонио Самаранчем, певицей Сузи Кватро, режиссёром Геннадием Полокой и многими другими видными мировыми политическими, общественными и культурными деятелями.