Люди, які приїхали на південь Квебеку здалеку, щоб побачити повне сонячне затемнення в понеділок, були винагороджені ідеальними умовами для спостереження за тим, що багато хто назвав емоційним досвідом.
Одним з найпопулярніших місць для спостереження став провінційний парк Мон-Мегантік у Східному Квебеку, заповідник темного неба, який більше року готувався до космічного видовища понеділка. Для відвідувачів було доступно 2 500 квитків, і їх швидко розкупили.
Перед тим, як повне затемнення накрило парк близько 15:30, організатори попросили людей вимкнути телефони і подивитися на небо. «Я плакала. Я тремтіла, це надзвичайне видовище», — сказала Міра Кадотта Лашанс, вчителька, показуючи на Венеру і Юпітер, які сяяли в небі. «Я вважаю, що мені випала честь пережити цей момент».
Бенуа Рівз, науковий комунікатор і син покійного канадського астрофізика Юбера Рівза, приїхав з Парижа до Квебеку, щоб побачити затемнення. Він організовує астрономічні подорожі у Франції, присвячені таким явищам, як комети та затемнення. Він не міг упустити шанс знову побачити повне затемнення на власні очі, тим більше, що центр траєкторії повного затемнення проходив майже прямо над Мон-Мегантік. «Тому що я вже був свідком затемнень, і це було настільки зворушливо — таке сильне відчуття, що я повинен повернутися, — сказав Рівз. «Це як залежність».
У центрі Монреаля люди зібралися на дахах будинків, а гучні вітання лунали на вулицях, коли небо потемніло і температура впала. Тисячі людей зібралися в Старому порту міста, заповнивши набережну парку під чистим небом, звідки відкривався безперешкодний вид на сонце.
За мить до повного заходу сонця увімкнулися вуличні ліхтарі, і загорілася низка вогнів у ресторані через дорогу від Старого порту. Корабель на річці подав сигнал, і натовп знову загудів. Коли сонце знову з’явилося, знову здійнялися радісні вигуки.
Коли часткове затемнення прогресувало, десятки тисяч людей, що зібралися в монреальському парку Жан-Драпо, звернули свої погляди до неба, вдягнувши окуляри для спостереження за затемненням.
Дехто також виготовив власні унікальні захисні лінзи. Льюїс Маккей перетворив відерце для попкорну у формі червоточини, виготовлене для другого фільму «Дюна», на ящик для спостереження за затемненням. Інші пробивали отвори в аркушах паперу, які слугували імпровізованими камерами-обскурами.
Мішель Кротто з Бродвею, штат Вірджинія, відзначала в парку свій 60-й день народження, присвячений темі затемнення. Кротто розповіла, що була свідком повного затемнення у 2017 році в штаті Теннессі і хотіла бути в Монреалі, щоб пережити його ще раз. «Я думаю, що це дуже духовно для мене, і це дозволяє мені відчути себе частиною Всесвіту в дуже особливий спосіб», — сказала Кротто, одягнувши футболку з написом «Повне затемнення на мій 60-й день народження».
Лен Сілз, інженер-оптик НАСА, який працював на космічному телескопі Джеймса Вебба, приїхав до Монреаля з Вашингтона, щоб побачити затемнення разом з дружиною і двома дітьми. Він не міг упустити шанс побачити природне явище на власні очі. «Я звик дивитися на речі через екран комп’ютера і бачити зображення, але не на власні очі. Це завжди інший досвід», — сказав Сілз, чекаючи на затемнення в Старому Монреалі.
The Canadian Press
#новинимонреаль #новинибізнесвізитівка #новиниУкраїнською #сонячнезатемнення
